Це перше у світі успішне випробування силової установки такої потужності на водні в реальних польотних умовах. В основі апарата лежить агрегат AEP100 — повністю власна розробка Пекіна, що має стати базою для декарбонізації важких авіаційних платформ, пише Іnteresting Еngineering.
Читайте также: Саморобний сонячний дрон побив рекорд витривалості, пробувши в повітрі понад 5 годин
Технічний розріз 16-хвилинного іспиту зафіксував стабільну роботу всіх систем: борт подолав 36 кілометрів, підтримуючи крейсерську швидкість 220 км/год на висоті близько 300 метрів. Інженери Aero Engine Corporation підтвердили, що двигун витримав навантаження без перепадів тиску в паливних магістралях та зайвих вібрацій. Цей політ фактично легітимізував перехід водневих систем від експериментальних макетів до серійного інжинірингу.
Головна перемога КНР тут не в самому літаку, а в побудові замкненого технологічного ланцюга. Пекін синхронізував усе: від видобутку«зеленого» водню до створення специфічної заправної логістики в аеропортах. На першому етапі такі мегаватні установки планують використовувати для низьковисотної вантажної авіації, що обслуговує віддалені регіони та острови.
Читайте также: Багаті більше плачуть. Простий спосіб життя може робити людей щасливішими — дослідження
Експерти галузі розглядають цей тест як фундамент для майбутніх пасажирських лайнерів середньої дальності. Логіка проста: при поступовому здешевленні водневого палива авіакомпанії отримають економічно виправданий транспорт із нульовим вуглецевим слідом. Таким чином, успіх у Чжучжоу робить водень безальтернативним паливом для повітряної логістики наступного десятиліття.
Читайте также: Claude Code: в AMD вважають, що він став «лінивим» і йому не можна довіряти складні завдання
