Автор admin 
Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско(UCSB) з’ясували, що популярна ідея засівання хмар морською сіллю над Тихим океаном здатна майже на дві третини задушити природні цикли потепління та охолодження води, що неминуче перекроїть карту опадів по всій земній кулі.
Читайте также: Крок до енергії майбутнього. Британія інвестує 95 млн доларів у термоядерний реактор
Чен Сін та Саманта Стівенсон, автори праці в журналі Earth’s Future, порівняли два радикальні сценарії. Перший — це морське освітлення хмар(MCB), коли в нижні шари атмосфери вистрілюють дрібні кристали солі, щоб зробити хмари«дзеркальнішими». Другий — упорскування аерозолів у стратосферу(SAI) на значно вищій відстані від поверхні. Виявилося, що поки стратосферний метод м’яко знижує температуру по всій планеті, прибережне засівання хмар б’є точно в «нервову систему» океану.
«Нам слід бути обережними з реалізацією геоінженерних пропозицій, поки ми до кінця не збагнемо, що саме станеться», — попереджає перша авторка дослідження Чен Сін.
Технічна пастка криється в тому, як саме реагує південно-східна частина Тихого океану. Розпилення солі робить краплі в хмарах дрібнішими: вони краще відбивають світло, але майже перестають проливатися дощем. Повітря стає холодним і сухим, що провокує ефект доміно — посилюються пасати, вода біля екватора остигає ще дужче, і природний баланс Ель-Ніньо просто розвалюється. За розрахунками вчених, амплітуда цих коливань падає на 61%. Це катастрофічно швидко, адже зазвичай такі системи не змінюються настільки радикально навіть за умов глобального потепління.
Читайте также: Сонячна енергія 2.0. Японські фізики витиснули 130% виходу заряду з одного джерела світла
Спеціалісти наголошують, що Ель-Ніньо — це не просто рядок у метеозвіті, а механізм, який відповідає за мусони в Азії та вологі зими в Каліфорнії. Якщо цей цикл зникне, світ зіткнеться з непередбачуваними посухами там, де раніше були повені. Цікаво, що метод SAI(високе розпилення сульфатів) не показав такого деструктивного впливу на океан, оскільки частинки розподіляються у стратосфері рівномірно і не створюють локальних«шокових зон».
«Два втручання можуть дати однакову цифру зниження температури у глобальному масштабі, але мати абсолютно різні регіональні наслідки. Найважливіше питання: чи ми врахували всі потенційні побічні ефекти?» — підкреслює професорка Саманта Стівенсон.
Окрім погодного хаосу, вчені бачать загрозу і для фотосинтезу. Штучне затінення планети може вдарити по морських водоростях, які постачають близько 70% кисню в нашу атмосферу. Команда планує продовжувати вивчення того, як сонячні щити змінять життя в океані, адже виправлення однієї помилки людства за допомогою технологій може стати початком ще масштабнішої екологічної драми.
Читайте также: Паливо з пустелі. 150 мільйонів фінікових пальм можуть стати джерелом відновлюваної біооливи