Автор admin 
Попри недавній успіх місії Artemis II, адміністратор Джаред Айзекман фактично визнав статус планів як «майже неможливих», закликавши команду не боятися помилок на шляху до розгортання постійної колонії.
Читайте также: На основі логіки. Робот від Boston Dynamics отримав ШІ Gemini і навчився виконувати завдання за інструкціями
Документ структурує експансію на три етапи: перша фаза передбачає 21 безпілотну посадку до 2029 року для відпрацювання логістики, друга — будівництво базової інфраструктури до 2032 року, а третя — перехід до безперервної присутності людей.
Головний виклик полягає у специфіці Південного полюса Місяця. На відміну від екваторіальних зон місій Apollo, сонце тут ніколи не піднімається високо, залишаючи системи в зоні глибоких тіней та екстремального холоду. Залежність від сонця на Місяці — шлях у глухий кут, тому Вашингтон форсує створення ядерної установки Fission Surface Power, яку прагнуть запустити в роботу вже до 2030 року. Водночас конструктори б’ються над проблемою реголіту — підступного статичного пилу, що буквально«з’їдає» техніку та скафандри.
Читайте также: Більше рудих, менше лисих. Вчені знайшли 500 європейських генів, що змінилися за останні 10 000 років
Аби не розпорошувати сили, NASA фактично поставило на паузу орбітальну станцію Gateway. Весь ресурс тепер іде на освоєння поверхні, адже дихання Китаю в потилицю стає дедалі відчутнішим — Пекін мітить на ті самі льодовикові зони Південного полюса, де прихований ресурс для водневого палива.
Попри амбітні заяви, фінансова ситуація NASA виглядає загрозливо: на тлі 20-мільярдних планів бюджет агентства на 2026 рік можуть«зрізати» майже на чверть. Це ставить під питання регулярність запусків ракети SLS, кожен з яких коштує космічні 2,5 мільярда доларів. Місяць залишається єдиним шансом випробувати ядерні технології перед стрибком до Марса, але тепер це ще й гра на виживання в умовах жорсткої економії.
Читайте также: Попри заборону. Apple і Google просувають додатки для роздягання людей за допомогою ШІ