Про це пише Interesting Engineering.
Пристрій розробили у Північно-Західному політехнічному університеті. У грудні його відправили в космос на спеціальній платформі для експериментів. Метою було з’ясувати, чи може така технологія працювати в умовах космосу.
Читайте также: «Програміст з КНДР може носити ваше прізвище»: нова схема обману роботодавців
Під час випробування робочий пристрій помістили в середовище, що імітує рідини людського тіла. Попри жорсткі умови космосу, система стабільно збирала сигнали електроенцефалограми, тобто реєструвала електричну активність мозку. Тест дав дані про міцність обладнання та вплив перешкод на сигнал.
Розробники заявили, що експеримент заповнив важливу міжнародну прогалину і довів, що чутлива нейроелектроніка не обов’язково виходить з ладу після виходу за межі атмосфери Землі.
За словами команди, результати не лише підтвердили працездатність обладнання, а й дали нові дані про те, як мозок людини адаптується до космосу. Зокрема, вперше отримано показники зносостійкості електродів в умовах орбіти. Це дозволяє точніше зрозуміти, як невагомість змінює роботу нейронів. Деталі про платформу та хід експерименту не розголошують.
У космосі з організмом відбуваються значні зміни. Через відсутність гравітації кров і спинномозкова рідина зміщуються вгору, до голови. Це явище називають цефаладним зсувом рідин. Дослідження показують, що під час тривалих місій шлуночки мозку можуть збільшуватися, що впливає на швидкість мислення та процеси очищення мозку від продуктів обміну.
Технологія BCI дає змогу відстежувати активність мозку в реальному часі. Це допоможе зрозуміти, як невагомість змінює роботу мозку астронавтів, і захищати їхнє когнітивне здоров’я під час багаторічних місій, зокрема можливих польотів на Марс.
Розробники також представили новий тип електродів. Звичайні жорсткі електроди можуть виходити з ладу через недостатню гнучкість, корозію металу та ризик пошкодження тканин мозку. Команда під керівництвом професорів Чан Хунлуна та Цзі Бовеня створила гнучку матрицю електродів, яка повторює природну форму мозку і щільно прилягає до тканин без їх травмування.
Читайте также: Глибоко всередині. У ядрі Землі може зберігатися найбільший запас водню на планеті
Така«м’яка» конструкція зменшує ризик пошкоджень і забезпечує чіткіший сигнал. У дослідах на тваринах стабільність сигналу зросла у кілька сотень разів порівняно зі стандартними металевими електродами. Система також дозволяє безпечно стимулювати мозок упродовж тривалого часу та може працювати навіть у потужних МРТ-апаратах.
Повідомляється, що розробка отримала нагороду за найкращу студентську презентацію на 39-й Міжнародній конференції з мікроелектромеханічних систем.
США і Китай активно розвивають технології інтерфейсу«мозок-комп’ютер». У Китаї цю сферу офіційно віднесли до шести«індустрій майбутнього» та включили до національного 15-го п’ятирічного плану. До 2027 року технологію планують впроваджувати в медицині та виробництві, а до 2030 року країна ставить за мету створити провідну у світі галузеву екосистему.
Очікується, що такі розробки можуть використовуватися як для нейрореабілітації на Землі, так і для збереження когнітивного здоров’я астронавтів під час тривалих космічних місій.
- Подарувати зір. Імплант у мозку повернув сліпій жінці здатність бачити літери
- Точність понад 90%. Мозковий імплант переклав думки паралізованої людини в текст
- 70 тисяч думок на день. Учені показали, як працює людський мозок
Читайте также: Масивний об’єкт. У центрі Чумацького Шляху може бути не чорна діра, а згусток темної матерії — дослідження
