Ген поганого тата. Вчені з’ясували, чому одні самці дбають про малечу, а інші — виявляють агресію

Але навіть там, де татусі залишаються поруч, їхня поведінка часто нагадує лотерею: від ніжних обіймів до спалахів люті. Нове дослідження Прінстонського університету нарешті проливає світло на те, що саме керує батьківським інстинктом на молекулярному рівні.

Читайте также: Не лише ожиріння. Солодкі напої посилюють симптоми тривожності у молоді

Об’єктом дослідження стала африканська смугаста миша(Rhabdomys pumilio). Ці гризуни — чудові моделі для вивчення соціальної поведінки, адже їхні самці демонструють вражаючий спектр емоцій: одні зігрівають дитинчат власним тілом, а інші — ігнорують або навіть нападають на слабших малят.

Науковці звернули увагу на медіальну преоптичну область(MPOA) мозку. Раніше її пов’язували виключно з материнським інстинктом у самок. Проте експерименти зі смугастими мишами показали: щойно самець бачить дитинча, у цій зоні відбувається сплеск активності.

Виявилося, що інтенсивність цих нейронних сигналів прямо пропорційна«якості» батьківства. Висока активність — перед нами турботливий тато; низька — агресор або байдужий спостерігач. Найцікавіше те, що для активації цієї зони самцю не обов’язково бути біологічним батьком — навіть «холостяки» можуть виявляти дивовижну ніжність до малечі.

Справжнім сюрпризом для команди став генетичний аналіз. Виявилося, що рівень батьківської турботи корелює з геном під назвою Agouti. Досі вважалося, що цей ген відповідає лише за обмін речовин та колір шерсті, але аж ніяк не за складні соціальні навички.

Читайте также: Для АЕС і ядерної зброї. У штаті Огайо створять великий центр збагачення урану нового покоління

Щоб перевірити здогадки, вчені штучно підвищили рівень Agouti у «хороших татусів» за допомогою генної терапії. Результат був миттєвим: миші, які ще вчора гріли малят, ставали дратівливими та агресивними. Проте варто було відселити такого самця в окрему клітку, як рівень гена природним чином падав, і миша знову ставала ідеальним батьком.

«Наші висновки вказують на те, що Agouti — це своєрідний еволюційний механізм. Він допомагає тварині адаптуватися до умов середовища: якщо навколо забагато конкурентів, мозок перемикається з режиму інвестицій у дітей на режим самозбереження», — пояснює співавторка дослідження, нейробіологиня Кетрін Пенья.