Автор admin 
Ще у 1960-х роках фізики помітили, що навколо центру чорної діри виникає стан хаосу, який за своєю структурою разюче нагадує розподіл нулів дзета-функції Рімана — однієї з найбільших загадок математики.
Читайте также: Meta додає нові методи захисту від шахраїв у WhatsApp та Messenger
У 2025 році група вчених, серед яких Ян Федоров із Королівського коледжу Лондона та Джон Кітінг з Оксфорда, остаточно довела, що фрактальний хаос у коливаннях простих чисел ідентичний тому, що описує теорія відносності Ейнштейна поблизу сингулярності.
Шон Хартнолл та Мін Ян із Кембриджського університету пішли далі, виявивши всередині цього гравітаційного хаосу особливу«конформну» симетрію. Вона нагадує складні геометричні малюнки М. К. Ешера, де одна й та сама структура повторюється в різних масштабах.
Ця симетрія дозволила описати квантову систему поблизу сингулярності як «конформну хмару примонного газу» — гіпотетичних часток, енергетичні рівні яких визначаються простими числами.
Дослідження п’ятивимірних моделей Всесвіту показало, що для опису динаміки чорних дір необхідні навіть складніші структури — так звані «гауссові прості числа», що містять уявну складову.
Читайте также: Дерево замість нафти. Фіни винайшли біогуму, що може змінити промисловість
За словами Хартнолла, поява цих математичних одиниць у багатовимірних теоріях гравітації є надзвичайно інтригуючою, оскільки це може стати кроком до створення повноцінної теорії квантової гравітації.
Наприкінці 2025 року фізик Ерік Перлмуттер запропонував ще радикальніший підхід, розширивши дзета-функцію на всі дійсні та ірраціональні числа. Це відкриває нові шляхи для розв’язання давніх проблем фізики високих енергій.
Науковці все частіше схиляються до думки, що теорія чисел є природною мовою, якою написані закони Всесвіту, а чорні діри — це гігантські лабораторії, де математичні істини стають фізичною реальністю.
Читайте также: CEO Kyivstar.Tech про 6G та українську LLM: має стати основою для створення цифрових продуктів