Автор admin 
Вчені виявили так звану«універсальну криву температурної ефективності»(UTPC). Ця математична закономірність описує, як будь-яка жива істота — від мікроскопічної бактерії до гігантської акули — реагує на зміну температури навколишнього середовища.
Читайте также: Подарунок для геймерів. До Різдва Lego випустить копію першої PlayStation — ЗМІ
Згідно з результатами роботи, опублікованими у престижному журналі PNAS, виявлене правило фактично«скувало еволюцію». Протягом мільярдів років розвитку жодному виду не вдалося вийти за межі цієї кривої. Температура фундаментально впливає на працездатність організму: зі збільшенням тепла продуктивність поступово зростає, досягаючи свого піка — оптимальної точки. Однак, як тільки температура перевищує цей ідеал, біологічна ефективність стрімко падає. Цей різкий спад означає, що перегрів стає критично небезпечним значно швидше, ніж переохолодження, призводячи до фізіологічного колапсу або загибелі.
Метод UTPC об’єднав десятки тисяч окремих спостережень, які раніше вважалися різними моделями. Доктор Ніколас Пейн та його команда проаналізували понад 2500 кривих теплових характеристик. Виявилося, що швидкість бігу ящірок, темп плавання риб у океані та швидкість поділу клітин бактерій підпорядковуються одному й тому самому графіку. Різниця полягає лише в тому, що для кожного виду ця крива«зсунута» або«розтягнута» вздовж температурної шкали. Наприклад, одні організми почуваються найкраще при 5 °C, тоді як інші адаптовані до екстремальних 100 °C, проте загальна форма їхньої життєдіяльності залишається ідентичною.
Читайте также: Розміром з авто. NASA збирає ядерний дрон для польоту на супутник Сатурна
Професор зоології Ендрю Джексон підкреслив, що оптимальна температура та критична точка смерті нерозривно пов’язані. Щойно середовище нагрівається вище оптимуму, «вікно виживання» для виду катастрофічно звужується. Це свідчить про те, що дика природа може зіткнутися з серйознішими обмеженнями в адаптації до глобальних кліматичних змін, ніж вважалося раніше. Еволюція за мільярди років так і не знайшла способу змінити форму цієї залежності — вона лише навчилася переміщувати її в різні температурні діапазони.
Тепер автори дослідження планують використовувати модель UTPC як еталон. Їхня наступна мета — знайти хоча б один вид, який зміг би «обійти» це правило. Якщо такі організми існують, розуміння їхніх механізмів виживання стане ключем до прогнозування долі екосистем в умовах майбутнього потепління.
Читайте также: Космічна катастрофа в прямому ефірі. Астрономи побачили зіткнення двох планет