Автор admin 
Нове дослідження, опубліковане в журналі PNAS, змушує подивитися на дно Північного моря зовсім інакше. Виявляється, затоплений масив суходолу, відомий як Доггерленд, був оазою, що «законсервувала» життя за тисячі років до того, як воно розквітло на континенті.
Читайте также: Новий тренд: Китай фінансує тисячі ШІ-компаній без найманих працівників
Команда професора Робіна Аллабі з Уорикського університету здійснила те, що він сам називає «найбільшим дослідженням осадової ДНК в історії». Вчені підняли 252 зразки ґрунту з 41 свердловини, пробуреної в районі доісторичної Південної річки.
Секрет успіху був у вибірковості: дослідники ігнорували грубий пісок(де вода швидко руйнує ДНК) і полювали на тонку глину та мул. Саме ці дрібні частинки спрацювали як біологічний сейф. Генетичний аналіз показав, що 16 000 років тому, коли Британія ще задихалася від холоду в оточенні тундри, у Доггерленді вже буяли ліси.
Читайте также: Чисті фотони з алмазів. Науковці знайшли спосіб стабільної генерації квантової інформації
Найбільш приголомшливою знахідкою стала ДНК лапини(Pterocarya). Ця рослина вважалася зниклою в регіоні ще 400 тисяч років тому, але, як з’ясувалося, вона тишком перечекала льодовиковий період у затишних низинах Доггерленду.
Клімат тут був настільки м’яким, що в лісах спокійно почувалися ведмеді, кабани та велетенські дикі бики — тури. Для людей кам’яної доби це було справжнє «Ельдорадо». Коли льодовики почали танути 21 000 років тому, мисливці-збирачі знайшли в гирлах тутешніх річок ідеальну базу для життя з невичерпними ресурсами.
Читайте также: 60 років спостережень. Британські дослідники з’ясували, як дощі та холод вбивають пташенят