Автор admin 
Нове дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Communications Earth and Environment, підтверджує, що водно-болотні угіддя, створені бобрами, є потужними природними сховищами вуглецю. Ці «інженери екосистем» пропонують недорогий та ефективний спосіб підвищення стійкості ландшафтів до змін клімату, перетворюючи звичайні річкові русла на активні поглиначі парникових газів.
Читайте также: Спадщина епохи вікінгів. У Нідерландах під час ремонту каналізації знайшли деталі стародавнього корабля
Група дослідників під керівництвом Лукаса Халлберга з Бірмінгемського університету детально вивчила ділянку струмка в північній Швейцарії довжиною 800 метрів. До появи бобрів у 2010 році ця територія була типовою заплавою з густим деревостаном. Після заселення тварини змінили ландшафт: вони зрізали дерева для будівництва гребель, що звільнило простір для розвитку дрібнішої рослинності та утворення застійних зон води.
Науковці провели комплексний аналіз, вимірюючи вміст вуглецю у воді, його випаровування в атмосферу, а також накопичення в донних відкладеннях, біомасі та мертвій деревині. Результати вражають: створене бобрами болото здатне поглинати від 98 до 133 метричних тонн вуглецю на рік. Для порівняння, такий обсяг еквівалентний спалюванню приблизно від 832 до 1129 барелів нафти.
Важливість дослідження полягає в тому, що бобри виконують складну інженерну роботу безкоштовно. У масштабах усієї Швейцарії відновлення популяції євразійського бобра(Castor fiber) на придатних для цього заплавних територіях могло б компенсувати від 1,2% до 1,8% щорічних викидів вуглекислого газу в країні.
«Бобри не вирішать проблему зміни клімату самотужки, але вони можуть непомітно допомагати річковим ландшафтам накопичувати вуглець протягом десятиліть», — зазначив Лукас Халлберг.
Читайте также: Тривожні результати. Ультраперероблені продукти підвищують ризик інфаркту на 67% — науковці
Він також підкреслив, що робота з природними процесами є не лише екологічно безпечною, але й економічно доцільною, оскільки не потребує будівництва дорогої техногенної інфраструктури.
Протягом століть бобри в Європі та Північній Америці майже повністю винищувалися, що призвело до деградації водно-болотних угідь. Сьогодні, коли популяції поступово відновлюються, наукова спільнота заново відкриває їхню критичну роль. Наприклад, попередні дослідження в Національному парку Рокі-Маунтін(Колорадо) показали, що активні боброві поселення можуть утримувати до 23% загальних запасів вуглецю в ландшафті.
Емілі Ферфакс, доцент Мічиганського університету, зауважує, що результати можуть бути навіть оптимістичнішими. Здорові боброві заплави роблять екосистеми стійкішими до лісових пожеж, запобігаючи масовим викидам вуглецю під час горіння. Вона закликає суспільство переглянути ставлення до цих тварин, яких часто вважають шкідниками через підтоплення територій. Насправді ж, дозволити бобрам«бути бобрами» — це один із найпростіших шляхів до оздоровлення планети.
Читайте также: Забудьте про код: CEO Nvidia пояснив, чому бюджет на токени для обчислень зараз важливіший за досвід