Глобальна картина. ШІ показав стрімке зростання плаваючих водоростей у світовому океані

Про це пише видання SciTechDaily.

Дослідження провели науковці з Університету Південної Флориди та Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США. Вони використали машинне навчання для аналізу великих масивів океанічних даних.

Читайте также: GitHub зупиняє реєстрацію в Copilot та обмежує доступ до моделей

Уперше отримано глобальну картину поширення водоростей — як великих скупчень(макроводоростей), так і тонких поверхневих плівок(мікроводоростей). За словами одного з авторів, результати показують, що океан нині все більше сприяє росту плаваючих макроводоростей.

Такі водорості можуть бути як корисними, так і шкідливими. У відкритому океані вони створюють середовище для морських видів і допомагають рибальству, слугуючи місцем для росту молоді риби. Але біля узбережжя їхнє розкладання може шкодити туризму, місцевій економіці та здоров’ю людей і морських організмів.

У період із 2003 до 2022 року вчені зафіксували зростання як мікроводоростей, так і макроводоростей у всьому світі. Мікроводорості збільшувалися приблизно на 1% щороку. Натомість макроводорості зростали значно швидше — на 13,4% на рік у тропічній Атлантиці та західній частині Тихого океану, особливо після 2008 року.

Загальна площа, вкрита мікроводоростями, сягнула 43,8 мільйона квадратних кілометрів, що відрізняється від попередніх спостережень.

Вчені відзначають кілька переломних моментів: масове цвітіння зеленої водорості Ulva в Жовтому морі у 2008 році, велике скупчення саргасуму в тропічній Атлантиці у 2011 році та ще одне — у Східнокитайському морі у 2012 році. До 2008 року значних спалахів макроводоростей майже не фіксували, окрім саргасуму в Саргасовому морі. Тепер, за словами дослідників, океан переходить від стану з невеликою кількістю макроводоростей до стану з їх великою кількістю.

Читайте также: Точність на другому плані. ШІ пришвидшує відкриття нових матеріалів, але не замінює вчених

Для аналізу використали 1,2 мільйона супутникових знімків із 13 океанічних регіонів і п’яти типів водоростей. Модель глибокого навчання навчали кілька місяців, щоб вона могла знаходити навіть слабкі сигнали водоростей на поверхні океану, які займають менше ніж 1% окремого пікселя.

Обробка такого обсягу даних також тривала кілька місяців навіть із використанням потужних обчислювальних систем.

Дослідники дійшли висновку, що поширення водоростей спричиняють як діяльність людини, зокрема потрапляння поживних речовин у воду, так і зміни клімату, включно з потеплінням океану. Вплив цих факторів може відрізнятися залежно від регіону.

У подальших дослідженнях науковці планують проаналізувати ще більше супутникових даних, щоб краще зрозуміти причини цього явища.

Читайте также: Революція у фізиці. Вчені США розробили концепцію першого у світі нейтринного лазера