Автор admin 
Ці «частинки-привиди» майже не взаємодіють із матерією, що робить їхнє вивчення надзвичайно складним. Традиційно для отримання нейтрино використовують величезні ядерні реактори або прискорювачі частинок, проте нова розробка пропонує компактну систему, яка може поміститися навіть на лабораторному столі.
Читайте также: Логістичний стрибок. Дрон CarryAll скоротив шлях із гір до мегаполіса з пів дня до 37 хвилин
В основі концепції лежить ідея використання бозе-ейнштейнівського конденсату. Вчені пропонують охолоджувати хмару радіоактивних атомів(наприклад, рубіду-83) до температур, нижчих за температуру міжзоряного простору. У такому екстремальному стані атоми починають поводитися як єдине ціле. Це дозволяє досягти ефекту надвипромінювання, коли радіоактивний розпад відбувається не випадково, а синхронно. Замість того, щоб розпадатися тижнями, атоми вивільняють інтенсивний, когерентний потік нейтрино за лічені хвилини.
Реалізація цієї ідеї відкриє безпрецедентні можливості для фундаментальної науки, зокрема для вивчення маси нейтрино та природи темної матерії. Окрім того, технологія має практичне значення: завдяки здатності нейтрино проходити крізь будь-які перешкоди, їх можна використовувати для прямого зв’язку через товщу Землі або з підводними човнами. Також процес дозволить ефективніше отримувати радіоактивні ізотопи для діагностики раку.
Читайте также: Замість важких батарей. Вчені довели, що енергію можна передавати повітрям із ККД до 95%
Попри теоретичну обґрунтованість, проект залишається складним викликом. Головною перешкодою є створення стійкого конденсату з радіоактивних елементів, що досі не було реалізовано на практиці. Проте фізики налаштовані оптимістично і вважають, що експериментальна демонстрація пристрою в малих масштабах — лише питання часу.
Читайте также: Deezer: 44% нової музики згенеровано штучним інтелектом. Більшість прослуховувань — боти