Автор admin 
Про це повідомляє Interesting Engineering.
Для створення гібрида вчені використали передові методи виготовлення 3D-сітки з мікроскопічних металевих дротів та електродів. Цю структуру вкрили надтонким гнучким шаром епоксидної смоли, що імітує м’яку текстуру справжньої тканини мозку.
Читайте также: Смертоносна пандемія минулого. У Йорданії дослідили масове поховання жертв Юстиніанової чуми
Використовуючи сітку як каркас, дослідники виростили прямо в ній десятки тисяч живих нейронів. Клітини проростали крізь сітку та перепліталися з нею, дозволяючи електроніці взаємодіяти з біологічною мережею безпосередньо зсередини.
Така система залишалася стабільною понад шість місяців. Архітектура«навиворіт» дала змогу електроніці одночасно записувати сигнали та стимулювати клітини.
В результаті тривалої еволюції алгоритм навчився точно розпізнавати складні схеми електричних імпульсів. Гібридний пристрій успішно визначав просторові джерела та часові закономірності, обробляючи дані про місце і час надходження сигналів подібно до природного мозку.
Читайте также: Україна обирає представника для глобального фіналу Startup World Cup 2026 у Кремнієвій долині
«Система правильно розрізнила шаблони в обох тестах. Дослідники сказали, що сподіваються масштабувати систему до моменту, коли вона зможе виконувати дедалі складніші завдання», — зазначили дослідники.
Хоча першочергово проєкт розробляли для нейробіології, він має потенціал розв’язати енергетичну кризу в галузі штучного інтелекту. Сучасні дата-центри споживають гігантські обсяги електрики, тоді як людський мозок виконує складні розрахунки у мільйон разів ефективніше.
Сам винахід є частиною напряму Wetware Computing. Раніше вчені створювали подібні системи переважно у двовимірному форматі — наприклад, розроблений у 2022 році плаский шар нейронів DishBrain, який навчився грати в аркаду Pong.
Читайте также: Фараон, що згадувався у Біблії. У дельті Нілу знайшли статую Рамзеса II