Автор admin 
Нове дослідження команди з UCL та Кембриджу пропонує відповідь, яка виглядає логічнішою за всі попередні гіпотези: тиранозаври просто«перекваліфікувалися».
Читайте также: Лінус Торвальдс втратив терпець через згенеровані пул-реквести
Раніше вважали, що лапи стали короткими просто як побічний ефект від того, що динозаври ставали дедалі більшими. Але дослідники проаналізували 82 види тероподів і побачили іншу картину: зменшення кінцівок тісно пов’язане не з розміром тіла, а з тим, наскільки потужним ставав череп.
Чарлі Роджер Шерер, провідний автор роботи, пояснює це просто: коли в тебе щелепа з силою стискання, здатною перекушувати кістки, лапи стають зайвим вантажем. В еволюції працює принцип: «використовуй або втрачай». Коли череп перебрав на себе роль головної зброї для атаки та вбивства, лапи почали поступово атрофуватися через непотрібність.
Це було стратегічне рішення природи. Динозаври почали полювати на величезних зауроподів — тих самих«довгошиїх» велетнів, яких неможливо схопити руками. Намагатися вчепитися кігтями в 30-метрову тушу — безглуздо. А от завдавати потужного укусу, вчепитися щелепами і тримати — це ефективно.
Вчені розробили метод оцінки«міцності» черепа, де враховували форму, силу укусу та те, наскільки міцно з’єднані між собою кістки. Виявилося, що у тиранозавра він був найпотужнішим. Але він не був єдиним: подібна«міцність» була і в Tyrannotitan, який жив на 30 мільйонів років раніше.
Читайте также: Лилия Ребрик Первый Муж: подробности личной жизни и карьеры
Еволюційна гонка була жорстокою. Травоїдні ставали більшими — хижаки у відповідь відрощували«бронебійні» голови. Важливо, що черепи ставали міцнішими до того, як лапи починали скорочуватися. Це логічно: еволюція не відмовиться від механізму нападу, поки не матиме надійного«бек-апу».
Що цікаво, різні групи динозаврів дійшли до «короткорукості» своїми стежками. Наприклад, у абелізавридів(серед яких був Majungasaurus) спочатку зменшувалися передпліччя та кисті, тоді як плече трималося довше. Тиранозаври ж діяли інакше: у них уся кінцівка всихала більш-менш рівномірно.
Маюнгазавр — взагалі гарний приклад того, що справа не в розмірі тіла. Він важив лише півтори тонни(це вп’ятеро менше за Т-Рекса), але теж мав сміховинні лапки. Його сильний череп зробив передні кінцівки зайвими незалежно від того, скільки він важив.
Читайте также: Підготовка до висадки на Місяці. Китайці планують відправити астронавта на орбіту — він пробуде там цілий рік