Фекалії з Австралії. Вчені знайшли спосіб уберегти рідкісних сумчастих від зникнення

Про це повідомляє ZME Science.

Potorous gilbertii — це сумчастий ссавець із Західної Австралії. Понад 90% його раціону складають підземні гриби. Ця особливість і ускладнює збереження популяції, адже для переселення цих тварин треба шукати місця з відповідним кормом. Згідно з Червоним списком Міжнародного союзу охорони природи, потору Гілберта перебувають під критичною загрозою зникнення.

Читайте также: Програміст Netflix скоротив витрати на ШІ-токени на 90% — і виклав інструмент у відкритий доступ

«Ми прагнемо відновити вид за допомогою транслокацій — переміщення організмів з одного місця в інше для створення страхової популяції на випадок, якщо щось трапиться з їхніми існуючими популяціями», — розповіла провідна авторка дослідження Ребекка Куа.

Потору Гілберта на ілюстрації до книги Ссавці Австралії (1863) /Фото: John Gould

Для розшифровки того, що їдять ці сумчасті, й пошуку нових локацій для них науковці застосували молекулярний метод, відомий як меташтрихкодування екологічної ДНК. Вони вивчили зразки фекалій потору та трьох інших ссавців — квок, кенд і чагарникових щурів. Матеріал збирали з 2003 по 2024 рік.

«Це неінвазивний спосіб вивчення дієти. Все, що вам потрібно, — це свіжі екскременти з навколишнього середовища», — пояснила дослідниця.

Читайте также: Розгадка космічних сигналів. Астрономи виявили джерело аномальних спалахів у Чумацькому Шляху

Фахівці ідентифікували 456 генетичних варіантів грибів, з яких виокремили 115 видів цільового корму. Найширшим виявився раціон потору — у їхніх зразках зафіксували 105 варіантів грибів.

Раніше ідеальним орієнтиром для пошуку нових територій вважалися квоки — ссавці родини Кенгурових завбільшки із домашнього кота. Однак аналіз показав, що дієта квок суттєво відрізняється від раціону потору. На деяких ділянках харчування потору було набагато ближчим до звичок кенд або щурів. Тепер учені пропонують оцінювати присутність одразу трьох видів ссавців як єдиний комплексний індикатор. Дослідження їхніх фекалій допоможе екологам швидше знаходити найкращі локації для переселення потору.

Робота вчених також вказує на користь потору для екосистеми. Вони їдять підземні гриби та розносять їхні спори через екскременти, а це підтримує ріст рослин та кругообіг поживних речовин у ґрунті.

Читайте также: Скільки Дітей Було У Ярослава Мудрого: Імена та Їхня Роль у Історії