Автор admin 
Саме це революційне припущення опинилося в центрі свіжого дослідження науковців з Університету Джонса Гопкінса, результати якого опублікував престижний журнал Nature Communications.
Читайте также: Замість сухого пайка. Вчені розробляють космічні смузі проти «зоряної анорексії»
Дослідники кинули виклик одному з найстаріших догматів психології та нейробіології. Вони довели: перехід від усвідомленого вибору до автоматичного виконання може відбуватися не поступово, а блискавично. Це відкриття не лише пояснює, чому деякі складні процеси раптово стають легкими, а й дає людству реальний шанс на швидке руйнування навіть найважчих шкідливих залежностей.
Звички — це еволюційний костиль для нашого виживання. Вони дозволяють автоматизувати рутину(від зав’язування шнурків до вечірнього чищення зубів) і звільняють когнітивні ресурси для складніших завдань.
«Понад 100 років у науці панувала теорія поступового зміцнення звички через повторення. Вважалося, що ти робиш дію сотні разів, і мозок повільно доходить думки: „Окей, я більше не буду про це думати“. Але причина, чому вчені вважали цей процес повільним, ховається виключно у методах, якими його досліджували», — пояснює старший автор роботи, нейробіолог Кішор В. Кучібхотла.
Команда Кучібхотли запідозрила, що традиційні лабораторні тести штучно розтягували час формування звички. Щоб змінити правила гри, вони розробили абсолютно новий експеримент, який ідеально копіює щоденний вибір реальної людини.
Читайте также: Брат Залужного: подробности жизни и карьеры
Коли людина купує мінералку чи каву, вона далеко не завжди робить це через дику спрагу — часто це просто питання смакових уподобань. Саме цей чинник науковці заклали у мотивацію піддослідних мишей.
Тварин ніхто не морив спрагою. У їхніх клітках постійно стояла звичайна кисла вода, якої вистачало для гідратації, але смак якої їм не подобався. Натомість, коли лунав специфічний звуковий сигнал, миші могли отримати смачну, улюблену воду. Оскільки тварини не хотіли пити постійно, вони реагували на звук виключно тоді, коли їм хотілося ласощів. Це була суто цілеспрямована, усвідомлена дія.
Проте в якийсь момент усе різко змінилося. Миші почали бігти на звук абсолютно завжди — навіть тоді, коли пити не хотіли взагалі. Найбільше дослідників вразило те, що цей перехід відбувся не плавно за кілька тижнів, а буквально в один момент, наче хтось перемкнув стратегію тварин між двома сусідніми спробами.
Записи активності мозку підтвердили здогадку: в організмі є конкретна ділянка, яка працює як контролер і диригує цим раптовим перемиканням із раціонального вибору на автоматизм.
Читайте также: Claude Mythos коштуватиме в 5 разів дорожче за Opus 4.8 — Anthropic готує преміум-релиз