Вже з дитинства. Бідність і соціальна нерівність прискорюють старіння організму — дослідження

Про це пише видання Science alert.

Дослідники з Інституту розвитку людини Макса Планка та Колумбійського університету вивчили, як соціально-економічний статус і расова чи етнічна маргіналізація впливають на темпи старіння організму.

Читайте также: Кабель є, зарядки немає. Що купити до iPhone 17, щоб він заряджався як слід

Для цього вони проаналізували дані 140 наукових досліджень, у яких загалом брали участь майже 66 тисяч людей віком від народження до 86 років.

Біологічні або епігенетичні «годинники» не є справжніми годинниками. Це метод оцінки змін у ДНК, який допомагає визначити, наскільки швидко старіє організм порівняно з типовою віковою нормою.

Люди з повільнішими темпами біологічного старіння можуть залишатися здоровішими довше, тоді як прискорене старіння пов’язане з ранньою появою вікових захворювань.

Дослідження показало, що найбільш сучасні моделі епігенетичних годинників краще виявляють вплив бідності на старіння, ніж старіші версії. Якщо перші моделі переважно оцінювали календарний вік людини, то новіші більше орієнтовані на стан здоров’я, ризик смерті та швидкість старіння на молекулярному рівні.

Окремий аналіз даних дітей показав, що вплив низького соціально-економічного статусу проявляється вже в ранньому віці. Діти з бідніших родин у середньому старіли швидше за своїх однолітків із заможніших сімей.

Водночас автори зазначають, що результати для дітей слід трактувати обережно. Епігенетичні годинники створювалися на основі даних дорослих людей, тому вони можуть відображати не лише старіння, а й процеси розвитку дитячого організму.

Читайте также: 16 із 19 брендів. Дослідження виявило мікропластик у відомих кормах для домашніх улюбленців

Схожа тенденція зберігалася і серед дорослих. Люди, які виросли в менш забезпечених умовах, також демонстрували швидші темпи біологічного старіння, ніж ті, хто зростав у заможних сім’ях.

Науковці також перевірили, чи пов’язане прискорене старіння з расовою та етнічною нерівністю. Для цього вони проаналізували дані жителів США, порівнюючи результати біологічного старіння серед білих, чорношкірих і латиноамериканських учасників.

В обох порівняннях білі учасники мали повільніші темпи біологічного старіння. Найбільша різниця спостерігалася між білими та чорношкірими людьми. Ці відмінності також найкраще фіксувалися годинниками третього покоління.

Автори наголошують, що расизм часто поєднується з бідністю та іншими факторами ризику для здоров’я. Водночас дані про расу та етнічне походження, які учасники повідомляли самостійно, не дозволяють повністю оцінити вплив таких явищ, як сегрегація чи дискримінація.

На думку дослідників, результати показують, що епігенетичні годинники можуть стати корисним інструментом для подальших досліджень нерівності в здоров’ї та оцінки ефективності заходів, спрямованих на її зменшення.