Пастка для веганів. Вчені виявили приховану небезпеку в ультраоброблених рослинних продуктах

Фахівці проаналізували 71 пару ідентичних товарів тваринного та рослинного походження в одному із супермаркетів Великої Британії, порівнюючи такі позиції, як звичайне та мигдальне молоко, традиційні та веганські брауні, лазанью, майонез і м’ясні аналоги.

Читайте также: Віком до 400 років. У Новій Зеландії знайшли один із найбільших чорних коралів

Результати аналізу було опубліковано в науковому журналі Food Additives & Contaminants: Part A.

Дослідження показало, що замінники тваринної їжі піддаються глибокій промисловій переробці і містять приблизно вдвічі більше харчових добавок(інгредієнтів з індексом E) порівняно з натуральними аналогами — 199 проти 100 у загальній вибірці. Загальна кількість компонентів у лінійці рослинних продуктів досягла 1566, тоді як у м’ясних і молочних товарах вона становила 1110. Серед найпоширеніших речовин вчені виділили каротин(для фарбування веганських сирів), карбонат кальцію E170, молочну кислоту та метилцелюлозу, яку 15 разів використовували як текстуратор у рослинному м’ясі та рибі.

Керівник проєкту Джозеф Віттакер підкреслив, що хоча всі виявлені добавки відповідають британським стандартам безпеки, веганам слід бути обережними. Виробники вимушені використовувати рафіновані компоненти, оскільки рослинного м’яса не існує в природі, через що споживачі часто переходять на раціон із високоочищених продуктів із високим вмістом солі та цукру.

Читайте также: Стіна духів у Серранія-де-ла-Ліндоса. Вчені розгадали сенс стародавніх наскельних малюнків

Додатковим аргументом на користь збалансованого харчування стали результати масштабного китайського дослідження. Воно продемонструвало, що у людей, які повністю відмовилися від м’яса, ймовірність дожити до 100 років є на 19% нижчою, ніж у тих, хто вживає тваринний білок. Серед веганів цей показник ще критичніший — шанси стати довгожителем у них на 29% нижчі. Навіть пескетаріанські та вегетаріанські дієти продемонстрували гірші результати порівняно з м’ясоїдством, що автори пов’язують із підвищеною потребою літніх людей у поживних речовинах, які важко отримати виключно з рослин.