П’ять хвилин краси замість терапії. Чому захід сонця знижує тривожність ефективніше, ніж здається

Кейп-Код славиться своєю «золотою годиною»: на вузькому півострові, майже повністю оточеному водою, волога розсіює сонячне світло біля горизонту, створюючи особливо яскраві відтінки помаранчевого, золотого й рожевого, які ніби розчиняються в морі. Того дня із заходу насувалась буря, і кольори неба здавались майже психоделічними.

Читайте также: Помилка тривалістю в десятиліття. Вчені з’ясували справжню причину поширеного типу інсульту

Коли всі пішли в дім, тривога перед весіллям ніби розчинилась разом із сонцем за горизонтом. І це, як з’ясовується, не просто красива метафора — за цим стоїть ціла наукова логіка, яку дослідники вже досить детально вивчили, пише BBC.

Ефект захоплення: чому захід сонця діє на мозок як перезавантаження

Головний механізм, що пояснює вплив заходу сонця на психіку — це почуття захоплення, awe. Захоплення — це відчуття, яке виникає, коли ми стаємо свідками чогось масштабного й глибокого, що не можемо до кінця осягнути розумом. Це може бути твір мистецтва, людське досягнення або природне явище — і саме природа, згідно з опитуваннями, викликає це відчуття найчастіше.

«Однією з найбільш стабільних властивостей захоплення є відчуття власної малості — усвідомлення, що особисті проблеми й життя загалом не такі вже й значущі у великій картині світу, — пояснює Мішель Шіота, професорка соціальної психології Університету штату Аризона, яка багато років досліджує феномен захоплення. — Це чудово впливає на психічне здоров’я, бо ми розуміємо, що дещо з того, що завдає нам стільки страждань, насправді не таке вже й важливе».

Коли людина зациклюється на власних думках, це може призводити до надмірного аналізу й тривожності, але події, які викликають захоплення, здатні перервати це коло негативних думок і повернути нас у теперішній момент. Дослідження також показують, що такий зсув перспективи стимулює просоціальну поведінку — наприклад, бажання допомагати іншим і відчуття більшого сенсу.

Згідно з дослідженням, у якому проаналізували реакції понад 2500 учасників на зображення різних природних середовищ, заходи й сходи сонця є одними з найяскравіших прикладів явищ, що викликають захоплення. Психологиня Дженніфер Стеллар із Університету Торонто, яка вивчає вплив позитивних емоцій на здоров’я, пояснює це так: заходи сонця надзвичайно красиві, а краса, як правило, викликає захоплення — це особливий вид краси, дуже занурювальний, масштабний і незвичний порівняно з тим, як зазвичай виглядає небо.

Як це покращує пам’ять

Захід сонця не лише заспокоює — він, можливо, ще й допомагає мозку краще запам’ятовувати інформацію. В одному з експериментів дослідниця Шіота показувала учасникам три фільми, один з яких викликав сильне відчуття захоплення завдяки науковій тематиці. Після цього учасники слухали історію і одразу мали пригадати деталі з неї — і саме ті, хто переглянув фільм, що викликав захоплення, продемонстрували значно точніше відтворення інформації.

«Поки що невідомо, що саме відбувається в мозку, аби викликати такий ефект, — каже Стеллар. — Можливо, річ у тому, що люди стають більш зосередженими на тому, що відбувається перед ними, оскільки об’єкт захоплення привертає увагу».

Регулярність має значення

Дослідження також вказують на те, що регулярні дози захоплення можуть давати серйозну користь для психічного здоров’я. Одне з досліджень показало, що систематичне переживання захоплення допомагало знижувати гострий і хронічний стрес під час пандемії Covid-19.

В іншому експерименті дослідники попросили групу літніх людей під час коротких щотижневих прогулянок свідомо шукати моменти захоплення — від кольору осіннього листя до виразу подиву на обличчі дитини. Через вісім тижнів їхні відповіді в опитуванні про побачене й відчуте під час прогулянок стали значно більш описовими й зосередженими на навколишньому світі, ніж у контрольної групи, яку про це не просили. Обидві групи також робили селфі — і усмішки в групи, що шукала захоплення, з часом ставали дедалі ширшими, а самі учасники почали займати дедалі менше місця у кадрі, надаючи перевагу навколишній природі.

Користь для тіла, а не лише для настрою

У дослідженні за участю 200 людей Стеллар виявила, що ті, хто часто переживав позитивні емоції на кшталт радості й захоплення, мали стабільно нижчий рівень цитокінів — маркерів запалення в організмі. Люди з хронічно підвищеним рівнем цих маркерів мають вищий ризик діабету, серцево-судинних захворювань і депресії.

Читайте также: Нова надія космології. Науковці розробили напівпровідниковий детектор для пошуку темної матерії

Точна причина такого впливу на цитокіни поки не до кінця зрозуміла. Можливо, це пов’язано з відчуттям зв’язку з іншими людьми, оскільки соціальна підтримка може знижувати прозапальні цитокіни, або ж із самою здатністю захоплення зменшувати стрес.

Захоплення може навіть робити людей добрішими. В одному з досліджень спостерігали за поведінкою студентів після того, як вони дивились або на групу велетенських евкаліптів, або на звичайну будівлю. Коли дослідник навмисно незграбно розсипав купу ручок, студенти, які щойно дивились на дерева й відчували захоплення, допомогли зібрати значно більше ручок, ніж ті, хто дивився на будівлю.

Чому це ще й про якісний сон

Вплив природного циклу сонячного світла, від сходу до заходу, безпосередньо позначається на психічному й фізичному здоров’ї. Доведено, що це допомагає регулювати циркадний ритм — природний цикл сну й неспання, що повторюється кожні 24 години, — і зрештою покращує якість сну. Коли циркадний ритм узгоджений з природним середовищем, шишкоподібна залоза мозку «знає», коли і скільки мелатоніну виробляти, щоб підготувати тіло до відпочинку.

Схід сонця працює за схожим, але протилежним механізмом. Якщо заходи сонця знижують рівень кортизолу, то схід сонця, навпаки, є природним тригером для його вироблення. Він запускає внутрішній годинник організму і блокує вироблення мелатоніну аж до заходу сонця, коли темрява знову дозволяє рівню мелатоніну зростати. Спостереження за сходом сонця також запускає вироблення серотоніну — гормону, що покращує настрій — одразу кількома шляхами: ранкове сонячне світло дає змогу засвоювати вітамін D, подає сигнали рецепторам сітківки ока, а ультрафіолетові промені стимулюють вироблення серотоніну безпосередньо шкірою.

Хоча схід сонця вважається сильнішим циркадним сигналом, розсіяне світло сутінків теж відіграє ключову роль природного таймера, повідомляючи організму, що час уповільнюватись. Так само як денне синє світло енергізує нас, м’які червоно-золоті відтінки заходу сонця активують парасимпатичну нервову систему, знижуючи кортизол для більш спокійного сну. Натомість штучне освітлення вночі порушує ці сигнали, спричиняючи погіршення якості сну та цілу низку інших проблем зі здоров’ям.

«Порушення циркадного ритму пов’язують із підвищеним ризиком депресії та тривожності», — зазначає Маріана Фігейру, професорка досліджень світла й здоров’я в Школі медицини Ікана при Маунт-Синай у Нью-Йорку.

Коли система збивається

У нормально регульованій системі рівень кортизолу зростає приблизно через 30 хвилин після пробудження, забезпечуючи енергією на день, а потім поступово знижується з наближенням ночі. Але регулярний вплив штучного світла, особливо синього світла від екранів після заходу сонця, здатний «обманути» систему вироблення кортизолу, змушуючи її виробляти більше гормону тоді, коли це не потрібно. Хронічно підвищений рівень кортизолу спричиняє цілу низку проблем зі здоров’ям, включно з депресією, тривожністю, когнітивними порушеннями та навантаженням на серцево-судинну систему.

Втім, регуляція циклів світла й темряви здатна протидіяти цьому ефекту. Не дивно, що науковці висунули гіпотезу про те, що людина «створена бачити і схід, і захід сонця — майже як дві опорні точки дня».

Якщо немає часу на обидва

Не завжди вдається підлаштувати графік під схід і захід одночасно — і тут наука теж має підказку. Дослідження 2024 року показало, що штучне LED-освітлення, яке імітує розсіяні відтінки заходу й сходу сонця, суттєво допомагало регулювати циркадні ритми людей.