Автор admin 
Згідно із загальноприйнятою думкою, світлова енергія має нагрівати частинки або приводити їх у рух. Проте вчені зафіксували зворотну дію: світло спрацювало як невидиме гальмо в мікроскопічних масштабах.
Читайте также: Загроза забруднення. Майбутні висадки на Місяць можуть знищити сліди походження життя на Землі
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature, фахівці з Рурського університету в Бохумі (Німеччина) виявили, що флуоресцентні вуглецеві нанотрубки рухаються значно повільніше під впливом світла у водному розчині. Ці трубки є надзвичайно тонкими — приблизно в 100 000 разів меншими за товщину людської волосини. Що яскравішим було освітлення, то повільніше переміщувалися частинки через зниження коєфіцієнта дифузії.
Фізик і хімік Себастьян Крусс пояснив, що це явище зумовлене «квантовим тертям». Воно виникає на електронному рівні без фізичного контакту поверхонь через взаємодію електричних зарядів усередині матеріалу з молекулами рідини.
Під дією світла в нанотрубках утворюються екситони — парні енергетичні частинки, які передають свій імпульс навколишній воді. В результаті рідина чинить опір, уповільнюючи рух наноструктур, ніби вони опинилися у густішому середовищі.
Читайте также: Аукціон Sotheby’s продає робочий Apple-1 1976 року: ціна вражає
Для фіксації цього процесу вчені використали терагерцову спектроскопію. За словами фізика-теоретика Мариалоре Сульпізі, експеримент довів існування вимірюваної передачі імпульсу на молекулярному рівні.
Професорка Мартіна Хавеніт підкреслила, що можливість контролювати тертя на межі з рідиною за допомогою електронного збудження відкриває принципово нові перспективи для нанотехнологій та керування нанороботами.
Читайте также: Один з найвищих показників. Майже половину дописів у LinkedIn повністю створює ШІ — дослідження