Автор admin 
Про це пише видання ScienceDaily.
Більшість пластикових виробів використовують лише короткий час, але після цього вони можуть залишатися в довкіллі десятки або навіть сотні років. Щоб вирішити цю проблему, дослідники розробили матеріал, який сам знищується після активації.
Читайте также: 2,8 трильйона параметрів. Китайський ШІ Kimi K3 обійшов моделі OpenAI та Anthropic у низці тестів
Новий матеріал назвали «живим пластиком», оскільки він містить спори бактерій Bacillus subtilis. У звичайних умовах вони залишаються неактивними та не впливають на властивості пластику.
За словами одного з авторів роботи Чжоцзюня Дая, дослідники поставили собі запитання, чи можна зробити так, щоб здатність до розкладання була закладена в життєвий цикл самого матеріалу. Саме це й стало основою нового підходу.
Вчені генетично змінили бактерії так, щоб вони виробляли два ферменти, які працюють послідовно. Перший розрізає довгі полімерні ланцюги на коротші фрагменти, а другий розкладає їх до окремих молекул. Завдяки цьому пластик не перетворюється на дрібні частинки, а повністю розпадається без утворення мікропластику.
Для експерименту дослідники використали полікапролактон — полімер, який застосовують у 3D-друці та деяких хірургічних швах. Вони змішали його зі спорами бактерій. Матеріал залишався таким самим міцним, як і звичайний пластик.
Читайте также: Хімічний доказ. Астрономи виявили, що зірка, схожа на Сонце, ймовірно поглинула власну планету
Щоб запустити процес розкладання, вчені додали живильний розчин, нагрітий до 50 градусів Цельсія. Після цього бактерії активувалися, почали виробляти ферменти, і вже через шість днів пластик повністю розклався на базові компоненти.
Для демонстрації можливостей технології команда виготовила гнучкий електрод, який можна носити на тілі. Пристрій працював у звичайному режимі, а після активації повністю розклався менш ніж за два тижні.
Надалі дослідники планують створити спосіб активації бактерій безпосередньо у воді, де накопичується значна частина пластикових відходів. Також вони хочуть перевірити, чи можна застосувати цей підхід до інших видів пластику, зокрема тих, що використовують для одноразової упаковки.
Читайте также: Автомобілі стають новими «пожирачами» пам’яті: до 100 Гбайт DRAM і 1,5 Тбайт SSD в одній машині
- Без пластику та хімії. Швейцарські вчені перетворюють відходи тофу та сиру на сорбент для CO₂
- Замість пластику та сталі. Вчені вперше створили надміцний біоматеріал із бджолиного шовку
- Водень із пластику. Вчені навчилися робити паливо без сортування сміття