Понад 10 тисяч сканувань мозку. Вчені пояснили чому з віком погіршується пам’ять

Дослідження опубліковане в журналі Nature Communications.

Дослідження очолила команда Університету Осло(Норвегія). Науковці використали дані 3 737 когнітивно здорових людей, яких спостерігали протягом кількох років у межах різних довготривалих наукових проєктів.

Читайте также: Боротьба з облисінням. Вчені розказали, як давній корінь Хе Шоу Ву повертає волоссю густоту та колір

Мета роботи — з’ясувати, чи однаково погіршується пам’ять у всіх людей, або ж на цей процес впливають індивідуальні чинники, зокрема наявність гена APOE ε4, який пов’язують із підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера.

Невролог Альваро Паскуаль-Леоне з Інституту досліджень старіння Маркуса при Гарвардській медичній школі пояснив: об’єднавши дані десятків наукових груп, дослідники отримали найдетальнішу на сьогодні картину того, як із віком змінюється структура мозку і як це пов’язано з пам’яттю.

Результати показали, що справа не лише в одній ділянці мозку. Хоча гіпокамп — зона, яка відіграє ключову роль у навчанні та запам’ятовуванні — справді має велике значення, зниження пам’яті не можна пояснити змінами тільки в ньому.

Вчені виявили: зменшення об’єму мозкової тканини пов’язане з гіршою епізодичною пам’яттю. Однак цей зв’язок проявляється по-різному. Він стає помітнішим після 60 років і є найсильнішим у людей, у яких мозок«зменшується» швидше, ніж у середньому.

У носіїв гена APOE ε4 спостерігали швидшу втрату об’єму мозкової тканини та більш помітне погіршення пам’яті порівняно з іншими учасниками. Водночас загальний напрям змін був однаковим для всіх.

Альваро Паскуаль-Леоне зазначив, що когнітивний спад і проблеми з пам’яттю — це не просто наслідок старіння. За його словами, це прояв індивідуальних особливостей людини та вікових процесів, які створюють умови для розвитку нейродегенеративних захворювань.

Читайте также: Світ для жайворонків. Масштабне дослідження показало вразливість сов до інфарктів і інсультів

Дослідження також показало: втрата пам’яті не є окремим процесом від старіння — чим старша людина, тим більше структурні зміни мозку впливають на здатність запам’ятовувати.

Це має значення для майбутніх методів лікування. Вчені вважають, що терапії для уповільнення або запобігання втраті пам’яті мають впливати одразу на кілька ділянок мозку та будуть найефективнішими, якщо починати їх якомога раніше. При цьому такі підходи, ймовірно, працюватимуть і для людей із геном APOE ε4, і без нього, оскільки базові механізми однакові.

Науковці також підкреслюють, що на погіршення пам’яті в пізнішому віці впливає багато різних факторів. Чим більше їх вдається виявити, тим більше шансів навчитися керувати цими процесами.

Альваро Паскуаль-Леоне пояснив: результати свідчать, що вікове зниження пам’яті — це не проблема однієї зони мозку чи одного гена, а ширша біологічна вразливість структури мозку, яка накопичується протягом десятиліть. За його словами, розуміння цього може допомогти раніше виявляти людей із підвищеним ризиком і розробляти більш точні та персоналізовані підходи для підтримки когнітивного здоров’я протягом усього життя.