Автор admin 
Про це прямо каже дослідження професорки Енн Марі Мінайхен, керівниці кафедри харчування та превентивної медицини в Норвіджській медичній школі Університету Східної Англії й директорки Норвіджського інституту здорового старіння.
Читайте также: Пів світу під загрозою. Понад половина мігруючих птахів планети зникає просто зараз
Разом зі своєю командою вона роками вивчає, як саме їжа на нашій тарілці впливає на роботу мозку — і результати цієї роботи варто прочитати кожному, хто хоче зберегти ясність думки не лише зараз, а й у похилому віці.
Головна теза дослідниці звучить обнадійливо просто: жодного магічного суперпродукту, який сам собою вбереже від деменції, не існує — хай скільки б заголовків обіцяли зворотне. Натомість справжній ефект дає збалансований раціон, і саме про нього, а не про черговий «суперфуд», і піде мова далі.
Кров постійно постачає мозку кисень і поживні речовини, без яких він просто не здатен функціонувати. Незбалансоване харчування підвищує ризик підвищеного тиску та закупорки судин — а обидва ці стани зменшують кровопостачання мозку.
Але вплив їжі не обмежується самими судинами: раціон безпосередньо позначається на структурі й роботі клітин мозку, рівні запальних процесів у ньому та на тому, наскільки ефективно мозок виробляє енергію для власної роботи. Іншими словами, зв’язок тут не опосередкований — те, що потрапляє на тарілку, впливає на мозок буквально на клітинному рівні.
Найбільш переконливі результати дослідниця та її команда отримали, вивчаючи традиційний середземноморський раціон — і саме з нього варто брати конкретні лайфхаки для власного меню. За своєю структурою він дуже схожий на рекомендації британського керівництва Eatwell Guide щодо здорового харчування, тож нічого екзотичного тут шукати не варто.
Основу раціону складають цільні, необроблені рослинні продукти з високим вмістом клітковини: овочі, фрукти, цільнозернові продукти, бобові — горох, квасоля, сочевиця, — а також горіхи й насіння. Окремі дослідження, на які посилається професорка, вказують, що ягоди й листова зелень можуть бути особливо корисними саме для мозку, тож їм варто виділяти окреме місце в тарілці.
Готувати рекомендується на оливковій олії замість насичених жирів, а ріпакова олія в цьому сенсі — цілком гідна заміна оливковій. Смак стравам краще додавати травами та спеціями, а не сіллю. Основним джерелом білка виступає риба, зокрема жирні сорти, — її варто їсти приблизно два-три рази на тиждень.
Жирна риба — важливе джерело омега-3 жирних кислот, критично важливих для здоров’я мозку; людям на веганському чи вегетаріанському харчуванні дослідниця радить омега-3 добавки, хоча вони й не містять усього комплексу поживних речовин, які дає риба.
Червоне м’ясо — яловичина, баранина, свинина — у такому раціоні присутнє, але не домінує на тарілці, так само як і солодощі. Алкоголю в традиційному середземноморському раціоні також небагато, хоча келих вина під час трапези цілком вписується в загальну картину.
Читайте также: Тиждень під електродами. Британський науковець зафіксував хвилі напруги у моху
Наукові спостереження в середземноморських країнах уже показували, що люди, які дотримуються такого раціону, мають нижчий ризик розвитку деменції. Але про те, як цей самий раціон впливає на мешканців Північної Європи, було відомо значно менше — тож команда професорки Мінайхен за підтримки Alzheimer’s Research UK запустила власне дослідження MedEx.
Для початку дослідники проаналізували дані великого довготривалого дослідження, спершу присвяченого зовсім іншій темі — ризику онкологічних захворювань. Тисячі учасників віком від 40 до 79 років свого часу розповіли про власне харчування, спосіб життя та стан здоров’я, а також пройшли тести на пам’ять та інші когнітивні функції. Виявилося, що ті, хто дотримувався середземноморського стилю харчування, показували кращі результати саме в цих тестах на роботу мозку.
Але головним фокусом дослідження MedEx стала не констатація зв’язку, а спроба допомогти людям справді змінити свій раціон на практиці — адже, за словами дослідниці, більшість людей і без того знають про користь здорового харчування, проблема лише в тому, щоб втілити ці знання в щоденні звички.
До експерименту залучили 108 учасників віком 55−74 роки: частину з них попросили дотримуватися середземноморського раціону протягом шести місяців, а деяких — ще й додати більше фізичної активності. Щоб допомогти учасникам втриматися на новому курсі, команда забезпечувала онлайн-підтримку, регулярний контакт з дослідниками, доставку продуктів і групові зустрічі.
Аналіз результатів на момент публікації матеріалу ще тривав, але попередні дані вже вказували на успіх: учасники не лише покращили якість харчування, а й показали прогрес у тестах на пам’ять і мислення.
Один з головних висновків дослідниці звучить як хороша новина для всіх, хто вважає, що «уже пізно щось міняти»: почати можна в будь-якому віці. Навіть невеликі зміни в раціоні здатні відчутно вплинути не лише на здоров’я мозку, а й на загальний настрій, рівень тривожності та якість сну.
Професорка Мінайхен звертає увагу й на менш приємну частину проблеми: те, що ми їмо, значною мірою залежить від рівня обізнаності про продукти та від доступу до якісної їжі за прийнятну ціну — а в нинішні економічно складні часи це питання лише загострюється. За її словами, зробити здорове харчування справді доступним для більшої кількості людей — завдання, яке потребує зусиль не лише окремих родин, а й урядів, медичних працівників та цілих спільнот.
Простих рішень тут немає, підсумовує дослідниця, але це тема з величезним потенціалом — допомогти значно більшій кількості людей зберегти власний мозок здоровим і прожити довше й якісніше.
Читайте также: Батарея на 300 кілометрів. Дві компанії об’єдналися, щоб розробити гібридну установку для вантажного дрона