Про це повідомляє Gizmodo.
Разом із компанією Fabric8Labs дослідники застосували метод електрохімічного адитивного виробництва. Цей процес нагадує 3D-друк з високою роздільною здатністю, де мідні деталі вирощують шар за шаром, а не плавлять чи зварюють.
Читайте также: Несподіваний інцидент. Марсохід Curiosity витягнув 13-кілограмовий камінь під час буріння на Марсі
«Головна відмінність тут полягає в тому, що ми використовуємо цю нову технологію виробництва під назвою ECAM — електрохімічне адитивне виробництво», — пояснює співавтор дослідження, професор і директор Центру кондиціонування повітря та охолодження в Університеті Іллінойсу Ненад Мількович,
Традиційні системи прямого охолодження передбачають циркуляцію рідини через ребра, прикріплені до процесорів. Щоб вдосконалити їх, команда розпочала з прямокутної форми та за допомогою математичного алгоритму оптимізувала конструкцію.
«Після 1000 ітерацій все закінчується цією справді красивою деревоподібною структурою, яка оптимізована для теплового потоку», — зазначив вчений.
Читайте также: Витримують 10 тисяч згинань. У Китаї розробили сонячні елементи нового покоління
Отримані пластини забезпечують на 32% краще охолодження порівняно зі звичайними аналогами. Вони також знижують перепад тиску на 68%, що значно полегшує рух рідкого холодоагенту всередині конструкції.
Дослідження опублікували в науковому журналі Cell Reports Physical Science. За розрахунками авторів, впровадження таких пластин дозволить дата-центру на 1 гігават витрачати на охолодження лише 11 мегаватів замість 500 мегаватів, необхідних для повітряних систем.
Наступним етапом стане тестування розробки на реальних серверах великих хмарних компаній. Це критично важливо, адже до 2028 року енергетичні потреби центрів обробки даних можуть зрости вдвічі або навіть втричі.
Читайте также: Персональне аудіо. Spotify дозволить додавати ШІ-контент в особисту бібліотеку
