«Червоне золото» античності. У Іспанії знайшли унікальну техніку давньоримського живопису

Об’єктом вивчення став Дім Сальвія — розкішний особняк кінця I — початку II століття нашої ери. Науковцям вдалося виявити унікальну техніку нанесення фарб, яка раніше не була задокументована на Іберійському півострові, що свідчить про надзвичайну винахідливість давніх майстрів.

Читайте также: Григорович повернувся: найвідоміший український гейм-розробник анонсував новий проект S.T.R.A.N.G.E.R

У центрі уваги опинилася парадна їдальня(біклінум), де настінні розписи збереглися у своєму первісному положенні. За допомогою мікроскопічного аналізу, рентгенівської дифракції та раманівської спектроскопії вчені з’ясували, що декоративне покриття складається з чотирьох складних шарів. Замість звичайної повітряної вапни художники використовували мікритову вапну з місцевих кар’єрів, додаючи до розчину фрагменти мармуру, кварциту та доломіту для міцності й візуального блиску.

Найбільшим відкриттям став метод роботи з кіновар’ю — надзвичайно дорогим пігментом на основі сульфіду ртуті, який в античності називали«червоним золотом». Через високу вартість та хімічну нестабільність кіновар рідко використовували в чистому вигляді. Дослідники виявили складний«рецепт»: спочатку художники наносили шар жовтого вохристого пігменту(гетиту), а поверх нього — суміш кіноварі з дешевшим гематитом.

Така багатошарова структура виконувала дві функції. По-перше, вона дозволяла економити дефіцитну сировину, зберігаючи насичений престижний колір. По-друге, жовтий підшар діяв як хімічний бар’єр, що запобігав потемнінню кіноварі під впливом світла та вологи. Подібну техніку раніше фіксували лише у віддаленому Ефесі, що вказує на існування спільної мережі технічних знань по всій Римській імперії.

Читайте также: Для міської логістики. У Китаї показали літальний апарат у формі НЛО з закритими роторами

Палітра Дому Сальвія також містила«єгипетську синь» — перший у світі синтетичний пігмент, який виготовляли шляхом нагрівання піску та сполук міді до високих температур. Майстри змішували його з «зеленою землею» для створення складних відтінків листя та води. Це дослідження доводить, що римські ремісники були не просто декораторами, а справжніми фахівцями з матеріалознавства, які поєднували мистецтво з хімією та інженерією для створення довговічної краси.