Гормони та імунітет. Вчені дізналися, чому жінки частіше страждають через хронічний біль

Довгий час різницю у больових відчуттях між статями пояснювали психологічними чи соціальними чинниками, проте свіже дослідження групи нейроімунологів доводить: ключову роль відіграє імунна система.

Читайте также: Томати проти авітамінозу. Науковці перетворили звичайний овоч на суперфуд

У межах дослідження фахівці проаналізували дані експериментів на мишах та спостереження за людьми, що отримали скелетно-м’язові травми внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Результати показали, що швидкість зникнення болю залежить від специфічної молекули — інтерлейкіну-10(ІЛ-10). Раніше вважалося, що ця молекула лише знімає запалення(набряки та почервоніння), проте з’ясувалося, що вона напряму взаємодіє з нервовими клітинами, буквально«вимикаючи» больові сигнали.

Головним джерелом ІЛ-10 є моноцити — тип імунних клітин, що циркулюють у крові та спрямовуються до місця пошкодження. Дослідники встановили, що у самців(як мишей, так і людей) ці клітини виробляють значно більше інтерлейкіну-10, ніж у самок. Це дозволяє чоловічому організму ефективніше пригнічувати дискомфорт на ранніх етапах загоєння.

Важливим фактором у цьому процесі виявився гормональний фон. Вчені з’ясували, що високий рівень тестостерону стимулює моноцити до активнішого вироблення«знеболювальної» молекули. У жінок через нижчу концентрацію цього гормону імунна відповідь є менш вираженою, що підвищує ризик переходу гострого болю у хронічну форму.

Читайте также: Дієта має значення. Літнім вегетаріанцям складніше дожити до 100 років — китайське дослідження

Це відкриття змінює фундаментальне уявлення про роль імунітету. Замість того, щоб сприймати імунну систему лише як джерело запалення, вчені пропонують розглядати її як інструмент для лікування. Майбутні методи терапії можуть бути зосереджені не на простому блокуванні болю, а на посиленні природної здатності організму заспокоювати нейрони через стимуляцію імунних клітин. Такий підхід відкриває нові перспективи у профілактиці хронічних захворювань та розробці персоналізованої медицини з урахуванням гендерних особливостей.