Автор admin 
Про це повідомляє ZME Science.
Довгий час вважалося, що ссавці не здатні постійно жити набагато вище 5500 метрів. Розріджене повітря, мороз, брак їжі та безперервні вітри мали б унеможливити тривале існування. Але ще 1912 року британський зоолог Олдфілд Томас знайшов крихітних вухатих мишей Phyllotis vaccarum на вулканічних вершинах вище 6700 метрів — упритул до смертельної зони, де ледве виживають навіть досвідчені альпіністи.
Читайте также: Для військових місій. Гібридно-електричний літак Valo здійснив автономний політ
Понад століття біологи не могли зрозуміти, як дрібний гризун цілорічно тримається в такому середовищі. Нове дослідження дало відповідь: миші виробили відразу низку пристосувань до кількох екстремальних загроз.
Вид андських листовухих мишей займає надзвичайно широкий діапазон середовищ — від узбережжя Чилі до вершин андських вулканів, тож науковці порівняли тварин одного виду в різних умовах. За роки експедицій вони зібрали понад 160 мишей, зокрема з вершини вулкана Льюльяйльяко, де кисню лише 44% від норми, а морози тримаються більшу частину року.
М’язи гірських мишей напхані мітохондріями, тож ті виробляють багато тепла, витрачаючи мало кисню. Замість вуглеводів гризуни спалюють жири — рівне пальне і для м’язів, і для бурої жирової тканини, що гріє тіло без дрижаків.
«Вони радше схожі на марафонця, ніж на спринтера. Їхні м’язові клітини напхані мітохондріями, які дозволяють їм довше підтримувати теплотворну активність», — розповів Грем Скотт, професор фізіології тварин з Університету Макмастера.
Читайте также: Витримав 900 кілограмів. В американському виші надрукували бетонний міст за 30 хвилин
Цікаво й те, що ці миші поїдають скупу рослинність вулканічних схилів, а багато цих рослин отруйні. У геномі гризунів знайшли сліди добору в генах, що розщеплюють ці токсини.
«Спершу ми зосередилися на найочевидніших викликах, як-от нестача кисню й холод, але були важливі чинники, яких ми не очікували, зокрема те, як ці тварини дають раду зі своєю їжею», — додав Скотт.
Результати дослідження опублікували в журналі Science. Вони можуть допомогти зрозуміти, як клітини реагують на тривалу нестачу кисню — стан, який виникає й за таких хвороб, як рак.
Читайте также: Витримав 900 кілограмів. В американському виші надрукували бетонний міст за 30 хвилин